Жовта гарячка: українців закликають утриматись від поїздок до Бразилії, Нігерії, Анголи

В період з 1 липня 2017 року до 1 червня 2018 року на території Бразилії лабораторно підтверджено 1 266 випадків захворювань, в т. ч. 409 летальних. Впродовж 2018 року зареєстровано 22 випадки жовтої гарячки в Колумбії (8 підтверджено лабораторно). В Перу зареєстровано 15 випадків захворювань (8 підтверджено лабораторно), повідомляють у Центрі громадського здоров’я.

Жовта гарячка – особливо небезпечна вірусна інфекційна хвороба, яка відноситься до хвороб, що мають міжнародне значення (заходи попередження регламентуються Міжнародними Медико-санітарними правилами, ММСП-2005) і характеризується геморагічним синдромом, жовтухою та високою летальністю.

Ендемічними регіонами щодо неї є країни Африки, Південної та Центральної Америки, що мають специфічні природно-географічні умови з джерелами та переносниками збудника хвороби для існування ендемічних територій.

Згідно з даними ВООЗ, до цих країн відносяться: Ангола, Бенін, Буркіно – Фасо, Бурунді, Камерун, Центральна Африканська республіка, Чад, Кот-д’Івуар, Демократична республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія, Габон, Гамбія, Нова Ефіопія, Ліберія, Малі, Мавританія, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Судан, Південний Судан, Того, Уганда,
Аргентина, Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Французька Гвіана, Гаяна, Панама, Парагвай, Перу, Суринам, Тринідад, Тобаго, Венесуела.

Природна сприйнятливість людей до жовтої гарячки висока. Інкубаційний період триває у середньому 6 днів (від 3 до 13 діб).

Захворювання починається надзвичайно гостро, з короткочасного ознобу, підвищенням температури до 39 – 40 градусів, що тримається 3 – 4 дні, далі знижується до норми, а через 1 – 2 дні розвивається друга хвиля лихоманки . Хворі скаржаться на головний біль, біль у м’язах спини, попереку. Відмічаються геморагічні симптоми – кровотеча із ясен, носа, кров у випорожненнях, блювотних масах; обличчя, шия, тулуб стають багряними, очі налиті кров’ю, ниркові порушення (протеїнурія, уремічна кома), з’являється жовтяниця. У значній кількості випадків може бути летальний наслідок (при тяжких формах до 80 %) – між 6 та 8 днем хвороби. Інколи перебіг захворювання може бути легким – з лихоманкою, головним болем, що тривають декілька годин.

“Найбільш ефективним заходом профілактики є щеплення населення. За необхідності виїзду громадян України в ендемічні з жовтої гарячки країни та інші країни, що вимагають дані про щеплення, за 10 днів до виїзду особи щепляться сертифікованою вакциною з віку 9 міс. один раз за життя у кабінетах для щеплень (визначені у м. Києві, Харкові, Запоріжжі, Миколаєві, Львові, Одесі, Сумах, Херсоні, Маріуполі). У відповідності до ММСП-2005, подорожуючі потребують проведення щеплень при в’їзді в країни, в яких існує ризик інфікування збудником жовтої гарячки”, – зазначають у ЦГЗ.

Резервуарами та джерелом збудника жовтої гарячки є головним чином мавпи, деякі види сумчастих та люди. Вірус передається головним чином трансмісивним шляхом – через укуси комарів із роду Aedes: А. aegypti, А.simpsani, А.africanus (в Африці) та роду Нdemagogus: Н. spegazzini на Американському континенті. Ці комарі розповсюджені в тропічних лісах (джунглях) і в населених пунктах. Розмножуються у місцях скупчення води (водоймах, в т. ч. штучних, в калюжах, цистернах, бочках з водою, відрах, дуплах дерев, ямах, викинутих консервних банках, шкарлупках горіхів, скатах різних видів транспорту та ін. ), де затримується вода. Комарі після укусу джерела збудника залишаються інфікованими упродовж усього життя (місяць і більше); розмножуються при температурі від 18 до 39 градусів і досить високій вологості, що характерно для ендемічних країн.

У випадку завезення інфікованих комарів в країни з помірним кліматом, де хоча б на короткий час створюються аналогічні ендемічним країнам умови – не виключається і в них епідемічне поширення жовтої гарячки. Можлива передача збудника при попаданні крові хворого на пошкоджену шкіру, слизові оболонки, через інфіковані інструменти, при переливанні крові. Не виключається також «вертикальний» шлях передачі збудника (від матері до плода). Хвора людина, як джерело збудника, небезпечна за день до початку і у перші 5 днів клінічних проявів хвороби. Імунітет після перенесеного захворювання стійкий, довічний.

В Україні комарів, здатних переносити жовту гарячку немає. Однак, сучасним транспортом (у першу чергу – авіаційним) можливе завезення із ендемічних щодо цієї хвороби країн не тільки хворих, але й інфікованих вірусом комарів, які при сприйнятливих умовах у літній період можуть виживати у довкіллі декілька діб та інфікувати людей (у першу чергу поблизу аеропортів).